Зцілений за заступництвом Хосемарії Ескріви

6 жовтня 2002 р. Папа Іван Павло II канонізував Хосемарію Ескріва, Засновника Opus Dei. Доктор Мануель Невадо Рей розповідає про чудесне зцілення, яке стало підставою для канонізації.

Доктор Мануель Невадо Рей (Manuel Nevado Rey ). Народився 21 травня 1932 р. В 1955 році закінчив медичний факультет університету Саламанки за фахом загальної хірургії. Спеціаліст в галузі загальної хірургії, травматології та ортопедії.

Я живу в Альмендралехо (Бадахоз). Протягом багатьох років я працював в заснованому мною невеликому шпиталі, яким опікувалися сестри милосердя, а також в інших публічних медичних закладах. Мав також приватну практику. На сьогодні моїм головним заняттям є праця в Центрі Оздоровчої Опіки в Зафрі, де виконую велику кількість хірургічних операцій.

На початку листопада 1992 р. я мав поїхати до Міністерства сільського господарства, щоб залагодити кілька господарчих справ. Шукаючи там потрібну мені людину, я познайомився із міністерським спеціалістом Луїсом Євгенієм Бернардо Карраскала (Luisa Eugenio Bernardo Carrascala). Він дуже люб’язно приділив мені час, поки ми чекали на потрібну нам особу.

Під час бесіди Луїс Євгеній звернув увагу на мої руки та запитав, що з ними. Я відповів йому, що маю останній ступінь хронічного радіодерміту, і що ця хвороба невиліковна. Він все ж подарував мені молитовну картку з зображенням блаженного Хосемарії Ескріви, аби я довірився його заступництву.

Я одразу почав молитися до блаженного, а за кілька днів після цього поїхав до Відня на конгрес лікарів. На мене там справило велике враження те, що в усіх відвіданих мною храмах я бачив зображення блаженного Хосемарії. Це спонукало мене до ще палкішої молитви до нього, так як мені порадили робити. За винятком кількох разів я не промовляв дослівно молитву, наведену на молитовній картці, а молився своїми словами, доручаючи себе його заступництву.

Я вже згадував, що я страждав на хронічний радіодерміт багато років. Пригадую, що вже в 1962, році, коли одружився, я мав перші ознаки – випадіння волосся та певне почервоніння ззовні на правій руці. Відтоді хвороба посилювалася через те, що тривалий час я працював, змушений використовувати низькоякісні радіаційні діагностичні апарати та з недостатніми засобами захисту.

В 1992 році, коли я поїхав до Міністерства сільського господарства, хвороба вже вразила пальці рук: вказівний, середній і підмізинний на лівій руці та вказівний та підмізинний на правій. На пальцях лівої руки проявлялися ділянки гіперкератозу та виразки різного розміру – деякі діаметром до 2 см – а також багато проявів хвороби було на тильній стороні лівої руки, а також на сусідніх з нею фалангах пальців і тильній стороні правої руки.

"Це одужання неможливо пояснити в природний спосіб. Радіодерміт є невиліковним, і жодних ліків я не використовував"

Вплив хвороби був досить надокучливий, так що я навіть був поступово змушений припинити оперувати. Оскільки я робив все можливе, щоб люди не бачили цих змін на моїх руках, мало хто знав про мою проблему. Жоден лікар не призначав мені лікування, бо відомо, що у випадку радіодерміту неможливо зробити нічого. Дехто порадив мені змащувати руки вазеліном та ланоліном аби пом’якшити дію хвороби. Але я це вже й так робив певний час.

Відтоді як отримав молитовну картку, від хвилини, коли я попросив про заступництво блаженного Хосемарію, мої руки почали одужувати, а за два тижні симптоми хвороби зникли, і руки стали повністю здорові.

Цілком очевидно, що цього одужання не можливо пояснити в природний спосіб. Я вже казав, що радіодерміт є невиліковним, і що я не використовував жодних ліків. Я думав звернутися до дерматологу щодо пересадки шкіри, щоб якось приховати рани. Проте я цього так ніколи й не зробив. І хоча я намагався робити так, щоб моїх рук ніхто не бачив, чимало людей можуть засвідчити, якими вони були: зрозуміло, це моя дружина, один з моїх синів, який є лікарем патологічної анатомії; два лікарі-дерматологи, яким кілька разів показував руки - Ізідро Парра, професор Гінес Санчес Гуртадо - та інші.

Вилікування радіодерміту сталося саме так, як я розповів. Під час хвороби я дуже боявся, що радіодерміт поширюватиметься, а це призведе до смерті. Цього не сталося. Я був зцілений від радіодерміту завдяки виключно заступництву бл. Хосемарії Ескріви де Балагер.

Відколи був зцілений, я повернувся до нормальної праці і знову займаюся загальною хірургією.

Альмендралехо, 30 червня 1993 року