Життя Марії: Стрітення Ісуса Христа

В цьому новому епизоді розважаємо Стрітення Ісуса Христа. Марія жертвує Його Богу, і Господь показує, що вона також пов'язана зі спасительною місією Ісуса.

Натовп прочан розпорошився у Віфлеємі. Після народження Ісуса Йосиф знайшов для Святого сімейства більш гідне місце. Там на восьмий день було проведено обряд обрізання, після якого хлопчик ставав частиною народу Ізраїлю, і дитина офіційно отримала ім'я Ісус, ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні (Лк 2, 21). Сорок днів по тому Марія і Йосиф взяли Дитятко і привезли його до Єрусалиму, як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея (…) поставити його перед Господом, як то написано в Господньому законі (…) і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.” (Лк 2, 22-25).

Ні Ісус, ані Марія не були зобов'язані дотримуватися цих приписів. Марії не торкнулося ніщо нечисте перед законом, позаяк зачала і народила непорочно, так само закон про викуп первістка не стосувався Ісуса, істинного Агнця Божого, який прийшов, щоб взяти на Себе гріхи світу. І все ж, тричі на протязі кількох віршів Євангелія, підкреслюється, що все було виконане у точному дотриманні закону Божого.

Церква знаходить у цьому епізоді більш глибоку причину. По-перше, здійснення пророцтва Малахії:Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, - ось він іде (Мал 3, 1). Крім того, Марія розуміла, що Ісус повинен бути принесений до Храму не для того, щоб викупити його за законом, як інших первістків, але як принесена до Бога істинна жертва. Так говорить Послання до євреїв: Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені. Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи. Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.»"(Євр 10: 5-7). Принесення Ісуса до храму можна порівняти, у певному сенсі, з жертвою Голготи, яку Свята Меса являє в усіх точках часу і простору. І в підготовці до жертвоприношення, і по його звершенні на вершині Голготи Матері Ісуса належить особливе місце. З перших моментів свого земного життя Ісус пов'язує з Марією спасенну жертву, яку Він прийшов виконати.

Принесення Ісуса до храму можна порівняти, у певному сенсі, з жертвою Голготи, яку Свята Меса являє в усіх точках часу і простору.

Цю участь в таємниці Спасіння було відкрито Діві не одразу. Ангел Благовіщення нічого не сказав про цей намір, але тепер про нього буде сповіщено словами Симеона, літнього побожного чоловіка, Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа. (Лк 2, 26).

Зустріч Богородиці зі старцем сталася біля брами Никанора, якою ізраїльтяни входили до внутрішнього двору храму. У цьому місці стояв один зі священиків, до якого підходили жінки, які складали жертви за себе і своїх дітей. Марія у супроводі Йосипа стала у чергу. В цей час відбулася подія, що вразила глядачів. До них наблизився поважний старший чоловік. Обличчя його сяяло радістю. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм, він узяв його на руки, благословив Бога й мовив: “Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили твоє спасіння, що ти приготував перед усіма народами;. світло на просвіту поганам, і славу твого люду - Ізраїля.” (Лк 2:29-32).

Месія повинен виконати свою місію через страждання, і Мати у таємничий спосіб пов'язана з болем Сина.

При цих словах відчуття дива охопило Марію і Йосифа, старець Симеон підтвердив звістку, яку ангел приніс їм від Бога. Але наступне ж проротцтво затьмарило радість: Месія повинен виконати свою місію через страждання, і Мати у таємничий спосіб пов'язана з болем Сина. Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.” (Лк 2, 34-35)

Також Анна, похилого віку жінка за вісімдесят років, приєдналася до Симеонового пророцтва, І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму. (Лк 2, 38).

З Євангелії від Луки дізнаємося, що Діва принесла Ісуса у Храм тільки після того, як почула ці пророцтва. Принесла за його викуп пару голубів або двох горлиць, пожертву бідних, замість барана, як зазначено в законі Мойсея. Однак, у світлі слів Симеона, зрозуміла, що, всупереч видимому, Ісус є істинним Агнцем, що відкупить людей від їхніх гріхів. І що вона, як Мати, у спосіб, який не здатна осягнути, буде тісно пов'язана з долею свого сина.

 

J. А. Loarte