"Потужна таємна організація"

Історія Opus Dei – це історія родини, сплетена, як і в кожної людської родини, з безлічі маленьких оповідань.

Нещодавно на одному з молодіжних проектів я публічно висловив свою вдячність св.Хосемарії та Opus Dei, без яких у мене нічого б не вийшло, і зі здивуванням почув від інших учасників, що Opus Dei – таке собі католицьке КДБ, "потужна таємна організація", черговий пункт у довжелезному списку "католицьких зловживань"…Чим насправді є Справа Божа?

"Св.Франциск більше не молиться… він сам став молитвою". Opus Dei – це жива та дієва молитва до Небесного Отця, молитва людей, які живуть, щиро відчуваючи себе Його дітьми. Історія Opus Dei – це історія родини, сплетена, як і в кожної людської родини, з безлічі маленьких оповідань, тож описати її – справа нелегка.

Божа Справа "Господи, хай станеться те, що Ти хочеш, але я не знаю". 2 жовтня 1928 року молодий іспанській священик Хосемарія Ескріва побачив те, чого шукав довгі роки: Божу волю щодо нього. Бог покликав його відкрити світові шлях освячення професійної праці та щоденних занять. "Звичайні люди. Засіб – професійна праця. Святі – всі!" Малодосвідчений 26-річний священик мав стати тим, кого безліч людей в усьому світі зі щирою любов’ю називатимуть Отцем.

Цей день вважають днем заснування Opus Dei. "Я почав звертатися до мирян, студентів і взагалі до молоді. Організовував групи. Молився і заохочував до молитви інших". Не чекаючи, поки хтось прийде зустрітися з ним у парафіяльному храмі, він ішов сам – куди лиш міг дістатися.

Його проповідь спричинила "тиху" революцію в Церкві: "Я хотів, щоб вони уникнули спокуси подвійного життя: по один бік – життя внутрішнє, зв’язок із Богом, а по інший, відокремлено, – професійне, суспільне, родинне (…) Потрібно жити як святі – посеред мирської марноти: без марноти, просто й вірно. Хіба таке життя у наш час – не найбільш проникливе знамення тих великих діл Господа (Сир 18,5), які Він творив і творить, щоби спасти світ? Вірте, аби показати світові, що віра наша – не обряди і слова, а життя у Богові. А покажете ви це, явивши людям свідчення найпростіших справ, які стали святими заради Отця і Сина і Святого Духа і Діви Марії".

Назва місії народилася наприкінці 1930 року з запитання духівника о.Хосемарії: "Як просувається ця Божа справа?" – "Божа Справа… Opus Dei! Ось назва, яку я шукав!"

Що робить Opus Dei?

21 січня 1933 року Отець провів перший в історії Справи гурток – заняття з доктринальної та аскетичної тематики. Прийшло… троє. Але "здавалося, що Господь Ісус, Бог наш, благословляє триста, три тисячі, тридцять мільйонів, три тисячі мільйонів…"

Діяльність Справи обмежується духовною освітою і духовним керівництвом, нічим більше. Але апостольська праця натхнених такою потужною духовною підтримкою членів, помічників та друзів Opus Dei "безкрайнє море"!

Починання вірних Opus Dei земні, не "церковні". Все почалося з відкриття 1933 року в Мадриді Академії DYА, де провадили для молоді лекції… з права та архітектури. Студентів притягувала атмосфера відповідальної праці, панівний дух свободи й практика різноманітних форм духовної освіти.

Сьогодні обличчя Opus Dei – це Університети в Іспанії, Перу, Кенії, на Філіппінах, бізнес-школи, лікарні, центри професійної підготовки для молоді та жінок, культурно-освітні осередки, благодійні починання та безліч інших соціальних ініціатив на всіх п’яти континентах.

Формування Справи 

Справа почалася з чоловіків. Але 14 лютого 1930 року Бог явив св.Хосемарії, що звістка Opus Dei звернена однаковою мірою до жінок. Відтоді Отець завжди звертався до своїх дітей "мої дочки й сини", саме так – "дочки" на першому місці. Сьогодні близько половини членів Opus Dei – жінки.

"Господь ніколи не являв мені всіх складнощів водночас, я лише поступово брав на себе дедалі більшу вагу". Для свого апостольства Справа потребувала власних священиків. Де їх узяти, якщо Отець ніколи б не погодився забрати жодного з них із підпорядкування місцевому єпископу? 14 лютого 1943 року – рівно через 13 років після одкровення щодо членства жінок – Бог підказує рішення: священики мають висвячуватися з мирян, членів Opus Dei. Виникає Священицьке Товариство Святого Хреста.

Наступного року були висвячені три перші священики Opus Dei, серед них інженер Альваро дель Портільо – найвірніший син і майбутній наступник св.Хосемарії.

Отець відчував біль багатьох одружених мирян, які, натхнені проповіддю Opus Dei, відчули покликання йти до святості в шлюбі і в своєму середовищі, практикували норми і правила Справи, але не могли юридично вступити до неї. Отець відчував біль простих дієцезіальних священиків, які тоді були духовно самотніми маргіналами, що залишалися без жодної духовної опіки, сам-на-сам з усіма можливими духовними кризами.

Ідея абсолютно рівного в межах однієї церковної організації статусу жінок і чоловіків, мирян і священиків не могла бути практично реалізована в рамках тогочасного канонічного права. Потрібно було наполегливо шукати належного юридичного рішення. Лише 1950 року декрет про остаточне визнання Opus Dei, наданий Пієм XII, дозволив одруженим мирянам вступати до Справи, а дієцезіальним священикам – до Товариства Святого Хреста, не розриваючи їхнього зв’язку зі своїм єпископом.

Другий Ватиканський Собор, оновивши Канонічне право, уможливив для Opus Dei набуття відповідного духу Справи юридичного статусу – персональної прелатури. Вже по смерті Засновника, аж 28 листопада 1982 року, папа Йоан Павло II затверджує Оpus Dei як персональну прелатуру, а першим Прелатом стає Альваро дель Портільо.

Отець

26 червня 1975 року Отець помирає в Римі. Помирає раптово, як і хотів, у своєму робочому кабінеті, звівши останній погляд до ікони Божої Матері. В цей час Оpus Dei налічує близько 60 тисяч членів. "Нерідко по смерті засновника в організації відбувається щось на кшталт землетрусу. У Справі не буде жодного землетрусу. Я знаю".

Наступником обирають о.Альваро дель Портільо. Ще 1948 року було зроблено символічну фотографію: на першому плані руки Альваро дель Портільо з розкритими долонями, в які Отець вкладає дерев’яне ослятко – слухняну, покірну й працьовиту тварину, яка є улюбленим символом членів Справи.

Альваро дель Портільо – перший прелат Opus Dei

Майже 20 років відданої праці, початок апостольства у 20 нових країнах, набуття Справою довгоочікуваного юридичного статусу. 23 березня 1994 року Альваро дель Портільо помирає в Римі, за декілька годин після повернення з паломництва до Святої Землі, де в глибокій молитві він пройшов слідами Христа від Назарету до Гробу Господнього, відслуживши свою останню земну Літургію в Горниці Таємної Вечері у Єрусалимі. Йоан Павло II у день смерті Прелата приходить молитися перед його тілом.

Наступником став о.Хав’єр Ечеваррія. Прелата завжди називають Отцем – без жодного символізму. Не сприйнявши цього, неможливо зрозуміти Справу.

Не відвернутися від Бога

Після падіння "залізної завіси" апостольська праця Opus Dei поширюється на країни колишнього СРСР: на Литву 1994 року, Естонію – 1996-го, Казахстан –1997-го, Латвію – 2004-го, Росію – 2007-го. Кардинал Мар’ян Яворський казав, що Opus Dei була покликана Святим Духом, щоб допомогти світові не відвернутися від Бога. Така допомога сьогодні потрібна і Україні.

Праця Opus Dei почалася в Україні 20 червня 2008 року проведенням першого гуртка. Зараз такі гуртки для жінок і чоловіків відбуваються щомісячно, збираючи католиків обох обрядів. Наступним кроком має стати центр Opus Dei, відкрити який запросив нашого Прелата єпископ Києво-Житомирський Ян Пурвінський.

Конверт 

Отець часто казав: "Мене немає. Бог пише листа, вкладає його у конверт. Узявши листа, конверт викидають у кошик для сміття". Opus Dei не має нічого: ані власної доктрини – тільки доктрина Церкви, ані власної "діяльності" – лише апостольство її вірних, ані власної історії – тільки особисті історії пошуку Божої волі кожною окремою людиною, яка почула такий близький та реальний голос св.Хосемарії, голос Отця.

Двері Opus Dei відчинені для всіх, але ті, хто приходить у пошуках корисних зв’язків або інших благ, не затримуються надовго. Вони шукають "потужності" в людських засобах. Справа таких не має.

Нинішній прелат Opus Dei – Хав’єр Ечеваррія

Має теплу атмосферу родини. Щиру любов до Церкви. Беззастережну відданість Папі. Глибоку побожність. Сувору внутрішню самодисципліну. Самовідданість. Надприродне прагнення служіння. Символ Opus Dei – "Хрест Христовий, що обіймає світ, виходячи з його надр".

Справа – це згусток Божої волі. Саме в цьому її потужність.

Антон БОНДАРЄВ

  • "Католицький Вісник", № 18 (495), 2010.