І який же ти апостол?

Інтерв'ю з помічником Opus Dei з України

Заснована іспанцем, Божа Справа прийняла іспаномовну термінологію. Скажімо, нумерарії – целібатні (безшлюбні) члени, які живуть у Центрах Opus Dei. Є асоційовані члени – целібатні, які з тих чи тих причин не мають змоги жити в Центрі. Ще є супернумерарії – люди сімейні або з життєвими планами на шлюб. Найближчий Центр Opus Dei, це, мабуть, Москва… А ось помічники Справи є і в нас.

Юрій Пінчук (36 років, фінансовий директор гірничої компанії)

– Я помічник OpusDei, допомагаю її апостольській справі. А в своєму житті відчуваю плоди постійних молитов багатьох членів Прелатури за мене особисто. Стати помічником Справи може будь-яка людина, і не обов’язково католик. Потрібні лише щира зацікавленість духом Opus Dei та бажання допомагати.

Найважливішою допомогою є молитва за Справу – молитва про Божу благодать для організації, яка пропагує небайдужість релігії до справ довколишнього світу. На практиці ця небайдужість означає, що людина визнає: релігійність має проникати в усі, навіть найвіддаленіші куточки мого життя.

Помічниками Opus Dei можуть бути як окремі люди, так і цілі спільноти. Сьогодні понад 500 чернечих спільнот по всьому світу є помічниками Справи. Це щоденна інтенсивна молитва. Особливо хочу згадати про монахинь-кармеліток. Як казав наш Отець, ми є споглядальними душами у вирі світу. Тому глибока любов до Кармелю – це також дух OpusDei.

Звісно, можна допомагати своєю працею, можна фінансово. До того, що спроможні робити помічники, належить ширення інформації про OpusDei, несення до людей звістки про шлях святості, доступний кожному. Тому працює офіційний сайт Opus Dei, готуються українські переклади праць св.Хосемарії, інші матеріали. Не бракує і якихось дрібних клопотів, які потрібно вирішувати.

Але Opus Dei – це передусім апостольське служіння там, де людина проводить більшу частину свого дня: на роботі. Якщо ти недбалий працівник – кепський з тебе апостол! Якщо ти не є прикладом сумлінної праці – ти не допомагаєш, а навпаки, стаєш спокусою для інших. Наша Справа дуже високо підносить планку!

Сьогодні в Україні є близько десятка помічників, зо два-три десятки осіб, які більш-менш регулярно беруть участь у реколекціях, та кількасот зацікавлених. Є католики обох обрядів. Є підприємці, менеджери, інженери, держслужбовці, музиканти, вчителі, студенти. Є священики. Гадаю, є навіть монахині, які моляться за нас. Киян поки що найбільше, але є активні люди зі сходу і заходу країни. Серед авторів цього числа "КВ" – харків’янин Антон Бондарєв та киянин Андрій Оленчик.

Нами опікуються члени OpusDei, які приїздять із Москви. Щомісяця відбуваються одноденні реколекції, відкриті для всіх. Ми багато молимося про відкриття Центру OpusDei у Києві. Але штука не в тому, щоб "отримати" Центр, а в тому, коли він буде конче потрібний. Скільки людей прагнутимуть глибокої та інтенсивної формації в дусі Справи, щотижневих сповідей, духовного керівництва? Як казав мені священик: "Робіть так багато апостольства, щоб у нас не залишалося вибору".

Часто питають, як "записатися" до OpusDei? Думаю, членством не варто надто перейматися. Воно – не мета. Метою є святість.

Підготувала Ірина Єрмак

  • "Католицький Вісник", № 18 (495), 2010.