Проголошено героїчність чеснот cлуги Божої Гваделупе Ортіс де Ландасурі

Цього ранку Папа Франциск затвердив оприлюднення Конґреґацією у справах святих відповідні декрети про дванадцять справ процесу канонізації. Серед них – декрет про героїчність чеснот Ґвадалупе Ортіс де Ландасурі (1916-1975), людини з Opus Dei.

Довідавшись про новину, прелат Opus Dei монс. Фернандо Окаріс відзначив: «Як часто повторює Папа Франциск, святі є найпрекраснішим обличчям Церкви. Ці нові декрети є передусім нагодою для глибокої подяки Богові, який є джерелом всякої святості. Він діє в душах багатьох чоловіків і жінок нашого часу і залишає нам ці приклади, що освітлюють і підтримують нас у житті».

Монс. Окаріс зазначив: «Кожна справа канонізації допомагає нам відкрити Божу любов і радість християнського шляху. Саме радість була головною рисою життя Ґвадалупе. Вона випромінювала християнську радість у різних повсякденних заняттях: у професійній діяльності хіміка, займаючись домашнім господарством, викладаючи та широко й інтенсивно провадячи апостольське служіння, яке вона здійснювала в Іспанії, Мексиці та Італії. Приклад Ґвадалупе нагадує нам, що коли Бог кличе до святості, найзвичайніші речі набувають широкого і прекрасного виміру і стають нагодою для того, аби наблизити якомога більше людей до щастя єдності з Богом».

«Я прошу Бога, щоб її приклад допоміг нам пройти християнський шлях, випромінюючи мир і радість довкола себе», – додав прелат.

В одному з інтерв’ю постулатор канонізації священик Антоніо Родріґес де Рівера описує Ґвадалупе як «жінку, закохану в Бога, сповнену віри й надії, яка своєю працею та оптимізмом допомагала іншим у їхніх потребах духовних і матеріальних. Своєю радістю вона наповнювала все, що робила, і всі складні обставини життя».

Народилася в Мадриді 1916 року, в день Ґвадалупської Божої Матері. Студіювала хімічні науки в Мадридському університеті. Була однією з п’яти жінок свого випуску. Під час громадянської війни в Іспанії була підтримкою для свого батька, що був військовим, за декілька годин до його вбивства. З першої хвилини пробачила відповідальних за його смерть. Після розв’язання військового конфлікту здобула вищу освіту й викладала фізику та хімію в ірландській школі й у французькому ліцеї в Мадриді.

Напочатку 1944 року завдяки своєму другові Ґвадалупе познайомилася із засновником Opus Dei, святим Хосемарією Ескріва, який навчав, що професійна праця та повсякденне життя можуть бути місцем зустрічі з Христом. Пізніше вона стверджувала: «Я мала сильне відчуття того, що Бог промовляє до мене через цього священика». У цьому ж році вона вступила до Opus Dei.

З того часу Ґвадалупе віддає себе безумовному пошуку святості й намагається наблизити до Бога чимбільше людей. У Мадриді, а пізніше в Більбао вона присвячує себе головним чином християнському вихованню молоді.

З 1950 по 1956 рік Ґвадалупе перебувала в Мексиці, де розпочала апостольську працю Opus Dei. Це був етап, який вона пережила з великою щедрістю та великою вірою. Ті, хто знав її, свідчили, що її приорітетом було виконання Божої волі та служіння іншим людям. Зворушені натхненням Ґвадалупе, її численні друзі розпочали християнську діяльність, зокрема таку, як робота центру людської і професійної формації для селян у сільській місцевості штату Морелос.

У 1956 році Ґвадалупе оселилася в Римі, де співпрацювала зі святим Хосемарією в управлінні Opus Dei. Через два роки, з причин здоров’я, вона переїхала до Іспанії і продовжила викладання та наукові дослідження. Захистила докторську дисертацію з хімії з найвищою оцінкою. Започаткувала Центр навчання та дослідження домашнього господарства (CEICID). Пізніше за дослідницьку роботу в галузі текстильного волокна отримала відзнаку Міжнародного комітету з питань віскози та синтетичних волокон. Водночас продовжувала надавати християнську освіту в Opus Dei. Всі її вчинки виявляють бажання любити Бога своєю працею, дружбою та прикладом радості.

Внаслідок хвороби серця померла в Памплоні з репутацією святої в день Кармельської Діви Марії 1975 року у віці 59 років.

З того часу особисте пошанування Ґвадалупе щоразу дедалі більше поширювалося. Згідно свідчень постулатора, люди, які просять про її заступництво, отримують найрізноманітніші благодаті: зцілення, милості, пов’язані з вагітністю та пологами, отримання робочих місць, поєднання роботи та сім’ї, розв'язання економічних проблем, сімейні примирення, наближення до Бога друзів та колеґ з праці тощо.

Процес канонізації

Процес з вивчення життя, чеснот та слави святості Ґвадалупе мав місце в Мадриді. Розпочався 18 листопада 2001 року і завершився 18 березня 2005 року. Трибунал опитав 32 свідка в Мадриді і 22 свідка в Мехіко.

17 лютого 2006 року Конґреґація у справах святих видала декрет про дієвість процесу і 4 серпня 2009 року на цьому дікастеріо було представлено Положення щодо життя та чеснот Ґвадалупе.

7 червня 2016 року спеціальний конґрес теологів-консультантів дав позитивну відповідь щодо героїчності чеснот Ґвадалупе Ортіс де Ландасурі. 2 травня 2017 року звичайна сесія кардиналів та єпископів ухвалила це рішення.

4 травня 2017 року Папа Франциск отримав від кардинала Анжело Амато, префекта Конґреґації у справах святих, докладний виклад процесу канонізації, затвердив рішення Конґреґації та уповноважив оприлюднити декрет, згідно якого було проголошено героїчність чеснот слугині Божої Ґвадалупе Ортіс де Ландасурі.